Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 27 червня 1997 року N 403/97-ВР,
від 16 липня 1997 року N 460/97-ВР,
від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР,
від 26 вересня 1997 року N 550/97-ВР,
від 15 жовтня 1997 року N 573/97-ВР,
від 19 листопада 1997 року N 644/97-ВР,
від 5 грудня 1997 року N 698/97-ВР,
від 23 грудня 1997 року N 770/97-ВР,
від 30 грудня 1997 року N 794/97-ВР,
від 30 грудня 1997 року N 799/97-ВР,
від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР,
від 4 березня 1998 року N 169/98-ВР,
від 24 березня 1998 року N 208/98-ВР,
від 6 жовтня 1998 року N 163-XIV,
від 20 листопада 1998 року N 277-XIV,
від 1 грудня 1998 року N 285-XIV,
від 11 грудня 1998 року N 309-XIV,
від 24 грудня 1998 року N 362-XIV,
від 25 грудня 1998 року N 368-XIV,
від 15 січня 1999 року N 403-XIV,
від 18 лютого 1999 року N 442-XIV,
від 18 березня 1999 року N 515-XIV,
від 19 березня 1999 року N 522-XIV,
від 6 травня 1999 року N 624-XIV,
від 13 травня 1999 року N 645-XIV,
від 2 червня 1999 року N 714-XIV,
від 3 червня 1999 року N 722-XIV,
від 7 липня 1999 року N 854-XIV,
від 14 липня 1999 року N 932-XIV,
від 14 липня 1999 року N 934-XIV
(зміни, внесені Законом України від 14 липня 1999 року
N 934-XIV, діяли до 1 січня 2002 року),
від 14 липня 1999 року N 942-XIV,
від 14 липня 1999 року N 943-XIV,
від 15 липня 1999 року N 971-XIV,
від 15 липня 1999 року N 946-XIV,
від 15 липня 1999 року N 973-XIV,
від 15 липня 1999 року N 977-XIV
(зміни, внесені Законом України від 15 липня 1999 року N 977-XIV,
застосовуються платниками податків при визначенні
податкових зобов'язань за результатами звітного (податкового)
періоду, на який припадає дата набрання чинності зазначеного Закону),
від 20 жовтня 1999 року N 1172-XIV,
від 18 листопада 1999 року N 1242-XIV,
від 3 грудня 1999 року N 1274-XIV,
від 3 грудня 1999 року N 1278-XIV,
від 14 грудня 1999 року N 1288-XIV,
від 21 грудня 1999 року N 1330-XIV,
від 13 січня 2000 року N 1375-XIV,
від 17 лютого 2000 року N 1460-III,
від 2 березня 2000 року N 1523-III,
від 16 березня 2000 року N 1559-III,
від 16 березня 2000 року N 1561-III,
від 23 березня 2000 року N 1606-III,
від 23 березня 2000 року N 1608-III,
від 11 травня 2000 року N 1712-III,
від 11 травня 2000 року N 1715-III,
від 1 червня 2000 року N 1749-III,
від 1 червня 2000 року N 1783-III,
від 8 червня 2000 року N 1807-III,
від 22 червня 2000 року N 1841-III,
від 13 липня 2000 року N 1874-III,
від 13 липня 2000 року N 1926-III,
від 14 вересня 2000 року N 1954-III,
від 14 вересня 2000 року N 1955-III,
від 21 вересня 2000 року N 1969-III,
від 21 вересня 2000 року N 1991-III,
від 7 грудня 2000 року N 2120-III,
від 7 грудня 2000 року N 2133-III,
від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
від 21 грудня 2000 року N 2199-III,
від 11 січня 2001 року N 2211-III,
від 18 січня 2001 року N 2233-III,
від 22 березня 2001 року N 2323-III,
від 5 квітня 2001 року N 2355-III,
від 17 травня 2001 року N 2410-III,
від 11 липня 2001 року N 2649-III,
від 12 липня 2001 року N 2660-III,
від 4 жовтня 2001 року N 2744-III,
від 15 листопада 2001 року N 2779-III,
від 29 листопада 2001 року N 2831-III,
від 20 грудня 2001 року N 2899-III,
від 20 грудня 2001 року N 2905-III,
від 10 січня 2002 року N 2921-III,
від 7 лютого 2002 року N 3045-III,
від 7 березня 2002 року N 3073-III,
від 7 березня 2002 року N 3118-III,
від 4 липня 2002 року N 40-IV,
від 24 грудня 2002 року N 346-IV,
від 26 грудня 2002 року N 380-IV
(У тексті Закону слова "податковий орган" у всіх відмінках замінено словами "орган державної податкової служби" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 14 вересня 2000 року N 1955-III)
Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1.1. Податок, оподаткування, платник податку (у відповідних відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість.
1.2. Особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:
- суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;
(абзац другий пункту 1.2 статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.12.2001 р. N 2899-III)
- інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;
- фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
1.3. Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
1.4. Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.
Продаж послуг (робіт) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (результатів робіт), зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), продаж, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
(пункт 1.4 статті 1 в редакції
Закону України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
1.5. Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
1.6. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
1.7. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
1.8. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
1.9. Інкасація боргових вимог - банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.
1.10. Факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.
1.11. Корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
(пункт 1.11 статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 02.03.2000 р. N 1523-III,
від 24.12.2002 р. N 346-IV)
1.12. Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
(статтю 1 доповнено пунктом 1.12 згідно із
Законом України від 24.12.2002 р. N 346-IV)
Платником податку є:
2.1. Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(дію пункту 2.1 статті 2 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками)
(згідно із Законами України
від 15.01.98 р. N 25/98-ВР,
від 20.11.98 р. N 277-XIV)
(пункт 2.1 статті 2 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 14.09.2000 р. N 1955-III)
2.2. Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством.
2.3. Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.
2.4. Особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.
2.5. Особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, що визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2.6. Особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.
(статтю 2 доповнено пунктом 2.6 згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
Стаття 3. Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування
3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
3.1.1. продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
(дію підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області згідно із Законом України від 15.01.98 р. N 25/98-ВР)
3.1.2. ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
3.1.3. вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.
(дію підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками)
(згідно із Законами України від 15.01.98 р. N 25/98-ВР,
від 20.11.98 р. N 277-XIV)
3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з:
3.2.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами.
(абзац перший підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 в редакції
Закону України від 15.07.99 р. N 977-XIV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 29.11.2001 р. N 2831-III)
Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток;
3.2.2. передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору;
- сплати орендних (лізингових) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізингу) або за умовами договору оренди житлового фонду, що є основним місцем проживання орендаря;
- передачі майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його повернення заставодавцю після закінчення дії такого договору;
- передачі кредитором, що є резидентом, об'єкта іпотечного кредиту у власність або використання позичальником;
- грошових виплат основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;
3.2.3. надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування", соціального і пенсійного страхування;
3.2.4. обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні, продажу негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість;
(підпункт 3.2.4 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
від 14.07.99 р. N 932-XIV,
в редакції Закону України від 15.07.99 р. N 977-XIV,
із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 21.09.2000 р. N 1969-III)
3.2.5. надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;
(абзац перший підпункту 3.2.5 статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи;
(абзац другий підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
3.2.6. оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;
3.2.7. виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом; виплат дивідендів та роялті у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав), надання комісійних (брокерських) та дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами, у тому числі приватизаційними та компенсаційними паперами (сертифікатами), інвестиційними сертифікатами, житловими чеками, земельними бонами та деривативами на ринку цінних паперів України, а також деривативами на фондових, валютних і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами";
(підпункт 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.07.99 р. N 977-XIV,
від 02.03.2000 р. N 1523-III)
(дія змін, внесених Законом України від 02.03.2000 р. N 1523 до підпункту 3.2.7 пункту 3.2, поширюється на правовідносини, що виникли з 1 жовтня 1997 року, але не тягнуть за собою перерахунку податкових зобов'язань або зміни цивільно-правових відносин)
3.2.8. передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України; продажу за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.
Під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регулярній основі і термін використання яких перевищує дванадцять календарних місяців.
Під продажем сукупних валових активів слід розуміти продаж підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
Повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, або при ліквідації такої юридичної особи, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (крім підакцизних товарів) або вивезенні за межі митної території України.
При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається продажем таких товарів (робіт, послуг);
(підпункт 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 в редакції
Закону України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
3.2.9. Підпункт 3.2.9 пункту 3.2 статті 3 виключено
(статтю 3 доповнено підпунктом 3.2.9 згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
(виключено згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV,
у зв'язку з цим підпункт 3.2.10 вважати підпунктом 3.2.9)
3.2.9. безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів всіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Це положення поширюється на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, який перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває відповідно в державній або комунальній власності, що здійснюється за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать такий платник податку та така юридична особа;
(статтю 3 доповнено підпунктом 3.2.10 згідно із
Законом України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР)
(підпункт 3.2.10 пункту 3.2 статті 3 в редакції
Закону України від 06.10.98 р. N 163-XIV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
(підпункт 3.2.9 пункту 3.2 статті 3 в редакції
Закону України від 21.12.99 р. N 1330-XIV)
3.2.10. з надання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти.
(статтю 3 доповнено підпунктом 3.2.10 згідно
із Законом України від 22.06.2000 р. N 1841-III)
3.2.11. Надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".
(статтю 3 доповнено підпунктом 3.2.11
згідно із Законом України від 07.02.2002 р. N 3045-III)
4.1. База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
(пункт 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
4.2. У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
(пункт 4.2 статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР)
4.3. Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну продажу робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
4.4. Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник.
4.5. У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.
Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.
4.6. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом терміну позовної давності, визначеної законом, з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.
4.7. У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з продажу вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, та конфіскованого або безхазяйного майна, переданого уповноваженими державними органами для його реалізації у встановленому законодавством порядку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У випадках коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.
У разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (надання в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або надання інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.
Зазначене правило не поширюється на операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в межах зазначених договорів, оподаткування яких регулюється відповідними нормами цього Закону.
(пункт 4.7 статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
від 04.03.98 р. N 169/98-ВР,
в редакції Закону України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
4.8. У разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
(статтю 4 доповнено пунктом 4.8 згідно із
Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
4.9. Якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.
У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.
(статтю 4 доповнено пунктом 4.9 згідно із
Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
Стаття 5. Операції, що
звільнені від оподаткування
5.1. Звільняються від оподаткування операції з:
5.1.1. продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України;
5.1.2. продажу (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва; продажу книжок вітчизняного виробництва; продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;
(підпункт 5.1.2 пункту 5.1 із доповненнями, внесеними
згідно із Законом України від 17.02.2000 р. N 1460-III)
5.1.3. надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг та послуг з виховання та освіти дітей будинками культури в сільській місцевості, дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв;
5.1.4. продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
5.1.5. послуг з доставки пенсій та грошової допомоги населенню;
5.1.6. надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
5.1.7. продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами;
5.1.8. надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг;
5.1.9. продажу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей у закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Зазначена пільга не поширюється на продаж путівок нерезидентам.
абзац другий підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 виключено
(підпункт 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 07.07.99 р. N 854-XIV,
виключено згідно із Законом України від 02.03.2000 р. N 1523-III)
5.1.10. надання в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з:
- утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України,
- утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів,
- харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях,
- харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я;
- харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
(підпункт 5.1.10 статті 5 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
5.1.11. надання послуг державними службами зайнятості України за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
5.1.12. надання послуг архівними установами України, пов'язаних з наданням документів Національного архівного фонду України юридичним і фізичним особам, а також продажу архівним установам України документів Національного архівного фонду України, які перебувають у власності юридичних або фізичних осіб відповідно до законодавства України;
5.1.13. надання послуг з перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом порядку, за винятком операцій з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);
5.1.14. надання культових послуг та продажу предметів культового призначення релігійними організаціями за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
5.1.15. надання послуг з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України будь-яким платником податку;
(підпункт 5.1.15 пункту 5.1 статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР)
5.1.16. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, визнаних безхазяйними, у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або продаж згідно із законодавством;
5.1.17. передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості або незабудованої землі у разі коли така передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу України;
5.1.18. безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
5.1.19. приватизації державного та комунального майна, а також з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках, присадибних земельних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг (робіт), одержання яких згідно з законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, присадибних земельних ділянок та земельних паїв;
(пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.19 згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
підпункт 5.1.19 пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно
із Законами України від 15.07.99 р. N 977-XIV,
від 02.03.2000 р. N 1523-III)
5.1.20. продажу або передачі у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання;
(пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.20 згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
підпункт 5.1.20 в редакції Законів України від 14.07.99 р. N 942-XIV,
від 02.03.2000 р. N 1523-III)
5.1.21. подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а" і "б" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства.
(абзац перший підпункту 5.1.21 у редакції
Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III)
Під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов'язаними з ними. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування.
Правила маркування та порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, а також контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді конкретно наданих послуг або виконаних робіт встановлюються Кабінетом Міністрів України.
(частина третя підпункту 5.1.21 пункту 5.1 статті 5
набирає чинності з 1 січня 1998 року згідно із
Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР)
Марковані товари, отримані з метою подання благодійної допомоги, які продаються за грошові кошти або інші види компенсації, та/або виручка, отримана за такий продаж, підлягають вилученню у недобросовісного продавця і конфіскуються в доход держави у встановленому порядку.
(абзац четвертий підпункту 5.1.21 пункту 5.1 статті 5
в редакції Закону України від 30.12.97 р. N 794/97-ВР)
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у підприємницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо товари (роботи, послуги) ввозяться (пересилаються) на митну територію України як благодійна допомога у кількості, що становить чи може становити загрозу конкурентоздатності аналогічним товарам (роботам, послугам) платникові податку, Кабінет Міністрів України за заявою таких платників податку має право ввести обмеження на застосування пільги, встановленої цим пунктом стосовно окремої групи товарів на строк не менше 12 календарних місяців.
(пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.21 згідно із
Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР)
5.1.22. оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;
(пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.22
згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
5.1.23. надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізичним і юридичним особам.
(пункт 5.1 статті 5 доповнено підпунктом 5.1.23
згідно із Законом України від 16.03.2000 р. N 1561-III)
5.2. Звільняються від оподаткування операції з:
5.2.1. продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, яка надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Податкова звітність таких підприємств та організацій надається у порядку, передбаченому центральним органом податкової служби України.
(підпункт 5.2.1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
від 05.12.97 р. N 698/97-ВР,
від 24.03.98 р. N 208/98-ВР,
від 02.03.2000 р. N 1523-III,
в редакції Закону України від 13.07.2000 р. N 1926-III)
5.2.2. Підпункт 5.2.2 виключено
(згідно із Законом України
від 02.03.2000 р. N 1523-III)
5.2.3. безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів та територіальних центрів по обслуговуванню самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів;
5.2.4. надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;
надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками в період проведення польових робіт послуг з харчування механізаторів і тваринників продуктами власного виробництва в польових їдальнях;
5.2.5. продажу та безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III - IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави за умови використання їх виключно для власних потреб.
(пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.5
згідно із Законом України від 01.12.98 р. N 285-XIV)
5.2.6. Підпункт 5.2.6 виключено
(пункт 5.2 доповнено підпунктом 5.2.6 згідно із
Законом України від 14.12.99 р. N 1288-XIV,
підпункт 5.2.6 пункту 5.2 статті 5 виключено згідно із
Законом України від 07.03.2002 р. N 3073-III)
5.3. Звільняються від оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу. Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню, встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.
5.4. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшого продажу зазначених товарів юридичними особами - судновласниками або фрахтувальниками оподатковуються у загальному порядку.
(пункт 5.4 статті 5 в редакції
Закону України від 30.12.97 р. N 794/97-ВР)
5.5. Звільнення від оподаткування, передбачені пунктами 5.1 та 5.3 цієї статті, за винятком підпункту 5.1.2 пункту 5.1, поширюються на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів (робіт, послуг).
(пункт 5.5 із доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 17.02.2000 р. N 1460-III)
5.6. Звільнення від оподаткування, передбачені пунктами 5.1, 5.2 та 5.5 цієї статті, не поширюються на операції з підакцизними товарами.
5.7. Пункт 5.7 статті 5 виключено
(статтю 5 доповнено пунктом 5.7 згідно із
Законом України від 01.12.98 р. N 285-XIV,
виключено згідно із Законом
України від 02.03.2000 р. N 1523-III)
5.8. Звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України відповідно до Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні" товарів (інвентарю, обладнання, екіпіровки та медико-біологічних засобів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам світового рівня та вимогам міжнародних спортивних організацій, а також роботи і послуги, що виконуються (надаються) для підготовки та участі членів збірних команд України в Олімпійських та Параолімпійських іграх. Ця норма діє протягом одного року до дня початку кожних наступних Олімпійських та Параолімпійських ігор.
(статтю 5 доповнено пунктом 5.8 згідно із
Законом України від 14.09.2000 р. N 1954-III)
(дію пункту 5.8 статті 5 зупинено на 2001 рік у зв'язку із зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. N 1954-III згідно із Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-III)
(дію пункту 5.8 статті 5 зупинено на 2003 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту у зв'язку із частковим зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. N 1954-III згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV)
5.9. Звільняються від оподаткування операції з надання послуг щодо будівництва, ремонту та облаштування баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що виконуються відповідно до Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні".
(статтю 5 доповнено пунктом 5.9 згідно із
Законом України від 14.09.2000 р. N 1954-III)
(дію пункту 5.9 статті 5 зупинено на 2001 рік у зв'язку із зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. N 1954-III згідно із Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-III)
(дію пункту 5.9 статті 5 зупинено на 2003 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту у зв'язку із частковим зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. N 1954-III згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV)
5.10. Звільняються від оподаткування операції з надання послуг (в тому числі проживання, харчування), що надаються базами олімпійської та параолімпійської підготовки відповідно до Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні".
(статтю 5 доповнено пунктом 5.10 згідно із
Законом України від 14.09.2000 р. N 1954-III)
(дію пункту 5.10 статті 5 зупинено на 2001 рік у зв'язку із зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. N 1954-III згідно із Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-III)
(дію пункту 5.10 статті 5 зупинено на 2003 рік в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту у зв'язку із частковим зупиненням дії пункту 2 статті 5 Закону України від 14.09.2000 р. N 1954-III згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV)
6.1. Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
6.1.1. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
6.2. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:
6.2.1. продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.
У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:
- поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що:
- використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України;
- використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн;
- входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;
- поставки для заправки або постачання повітряних суден, що:
- виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;
- входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;
- поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
Продаж товарів для постачання залізничного та автомобільного транспорту на митній території України незалежно від його належності та видів перевезень, що здійснює такий транспорт, оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 цієї статті;
6.2.2. продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:
- надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або окремих функцій;
- надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у підпункті 6.2.1 цієї статті;
- надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок та інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформатики для нерезидентів;
- надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України; забезпечення персоналом нерезидентів України; культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;
- надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.
Продаж послуг з туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, або через її агентів, що не є резидентами, оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 6.1.1 цієї статті;
6.2.3. продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Продаж товарів (робіт, послуг) безмитними магазинами без нарахування податку на додану вартість може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.
Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України;
6.2.4. надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.
У разі коли надання транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.
Операції з надання послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 6.1 цієї статті, яка має включатися до вартості послуг за транзит;
6.2.5. Підпункт 6.2.5 пункту 6.2 статті 6 виключено.
(підпункт 6.2.5 статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
(підпункт 6.2.5 пункту 6.2 статті 6 виключено
згідно із Законом України від 03.12.99 р. N 1274-XIV)
6.2.6. продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання;
(пункт 6.2 статті 6 доповнено підпунктом 6.2.6 згідно із
Законом України від 23.12.97 р. N 770/97-ВР)
6.2.7. Підпункт 6.2.7 пункту 6.2 статті 6 виключено
(пункт 6.2 статті 6 доповнено підпунктом 6.2.7 згідно із
Законом України від 30.12.97 р. N 799/97-ВР)
(підпункт 6.2.7 пункту 6.2 статті 6 виключено
згідно із Законом України від 03.12.99 р. N 1274-XIV)
6.2.8. продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону.
Рішення про застосування цієї норми приймається такими підприємствами та організаціями самостійно один раз на рік. Заяву про своє рішення з цього питання підприємство та організація - платники податку подають відповідному органу податкової служби не пізніше ніж за один місяць до початку календарного року (для новостворених підприємств та організацій - не пізніше одного місяця до початку звітного кварталу).
(пункт 6.2 статті 6 доповнено підпунктом 6.2.8 згідно із
Законом України від 24.03.98 р. N 208/98-ВР,
в редакції Закону України від 13.07.2000 р. N 1926-III)
6.3. Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі, коли такі операції звільнено від оподаткування на митній території України згідно з пунктами 5.1 та 5.2 цього Закону.
(дію статті 7 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками)
(згідно із Законами України від 15.01.98 р. N 25/98-ВР,
від 20.11.98 р. N 277-XIV)
7.1. Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
7.2. Податкова накладна
7.2.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
7.2.2. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5.
7.2.3. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
(абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР)
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
7.2.4. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства з іноземними інвестиціями, звільнені від сплати податку.
(підпункт 7.2.4 статті 7 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 20.12.2001 р. N 2899-III)
7.2.5. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.
7.2.6. Податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.
У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
(підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом
другим згідно із Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР)
Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек (інший розрахунковий або платіжний документ).
(підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом
третім згідно із Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР)
7.2.7. У разі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
7.2.8. Платники податку повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо:
- операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та звільнених від оподаткування;
- операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби України.
7.3. Дата виникнення податкових зобов'язань
7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
7.3.2. У разі продажу товарів (валютних цінностей) або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.
Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.
У разі коли продаж товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.
7.3.3. У разі коли продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт надання платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше:
- або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається дата події, що відбулась першою:
- або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту;
- або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податку.
7.3.5. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
(підпункт 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2921-III)
7.3.6. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
7.3.7. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.
7.3.8. Попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню (пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.
7.4. Податковий кредит
7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
(абзац другий підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
7.4.2. У разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.
7.4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
7.4.4. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
(підпункт 7.4.5 статті 7 в редакції
Закону України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
7.5.1. дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
7.5.2. для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті;
7.5.3. для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбулася після першої з подій, обумовлених підпунктом 7.3.4 цієї статті;
7.5.4. датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.
7.6. Для товарів (послуг), придбання (надання) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (надання) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.
7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом
(дія пункту 7.7 не поширюється на операції з продажу продукції власного виробництва сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області згідно із Законом України від 20.11.98 р. N 277-XIV)
7.7.1. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
7.7.2. У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
(підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III)
7.7.3. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
(абзац перший підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР)
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
(абзац другий підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР)
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Абзац шостий підпункту 7.7.3 статті 7 втратив чинність
(підпункт 7.7.3 статті 7 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом України від 14.07.99 р. N 934-XIV,
абзац шостий підпункту 7.7.3 статті 7 втратив чинність у зв'язку із
закінченням строку дії Закону України від 14.07.99 р. N 934-XIV)
7.7.4. Орган державної податкової служби має право давати розпорядження про нарахування податку у разі коли розмір податку, зазначеного у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків.
Додаткова сума податку, нарахована згідно з цим підпунктом, підлягає внесенню до бюджету у строки, зазначені у розпорядженні органу державної податкової служби, але не пізніше 10 календарних днів з дати виписки такого розпорядження.
7.7.5. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.
(підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 у редакції
Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III)
7.8. Суми податку, сплачені фізичними особами у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), що вивозяться (експортуються) такими фізичними особами в межах неторговельного (туристичного) обороту, бюджетному відшкодуванню не підлягають.
7.9. Податкові періоди
7.9.1. Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
7.9.2. Платники податку, що мають обсяг операцій з продажу менший, ніж зазначений у пункті 7.9.1, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає органу державної податкової служби за один місяць до початку календарного року.
Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну надається платником податку до органу державної податкової служби за один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.
Стаття 8. Особливості оподаткування операцій з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України
(назва статті 8 в редакції Закону
України від 01.06.2000 р. N 1783-III)
(дію статті 8 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками)
(згідно із Законами України від 15.01.98 р. N 25/98-ВР,
від 20.11.98 р. N 277-XIV)
8.1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.
8.2. Для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.
8.3. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.
8.4. Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).
8.5. До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат, або не підлягає амортизації у особи, яка оподатковується податком на прибуток підприємств.
8.6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період.
Відповідальність платників податку за недостовірність розрахунку експортного бюджетного відшкодування встановлюється відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього Закону.
8.7. У разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, виданий відповідно до пункту 11.5 статті 11 цього Закону, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.
(стаття 8 в редакції Закону України
від 01.06.2000 р. N 1783-III)
(дію статті 9 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками)
(згідно із Законами України від 15.01.98 р. N 25/98-ВР,
від 20.11.98 р. N 277-XIV)
9.1. Центральний орган державної податкової служби України веде реєстр платників податку.
9.2. Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.
9.3. Особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України.
(абзац перший пункту 9.3 статті 9 в редакції
Закону України від 14.09.2000 р. N 1955-III)
Якщо особа, що не підпадає під визначення пункту 2.1 як платник податку, в зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) меншими, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
(абзац другий пункту 9.3 статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 14.09.2000 р. N 1955-III)
9.4. Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) органу державної податкової служби не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду, зазначеного у пункті 2.1 Закону, а для осіб, що підпадають під визначення пункту 2.3 цього Закону, - не пізніше ніж за десять календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності з торгівлі за готівку. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника податку.
(пункт 9.4 статті 9 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 14.09.2000 р. N 1955-III)
9.5. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені органом державної податкової служби, мають бути розміщені на доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.
Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються центральним органом державної податкової служби України.
9.6. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо:
абзац другий пункту 9.6 статті 9 виключено
(згідно із Законом України
від 14.09.2000 р. N 1955-III)
- зареєстрована, згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців в якості платника податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(абзац третій пункту 9.6 статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 14.09.2000 р. N 1955-III)
- зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
(дію статті 10 зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту щодо запровадження єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області в частині всіх операцій, що є об'єктом оподаткування, крім операцій з продажу продукції власного виробництва такими сільськогосподарськими товаровиробниками)
(згідно із Законами України від 15.01.98 р. N 25/98-ВР,
від 20.11.98 р. N 277-XIV)
10.1. Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
У разі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару (робіт, послуг).
(пункт 10.1 статті 10 доповнено абзацом другим згідно із
Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР)
(абзац другий пункту 10.1 статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 30.12.97 р. N 794/97-ВР)
10.2. Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України. Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність платників податку за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності, а також порядок оскарження рішень податкових органів визначаються законом з цих питань. Штрафні санкції за результатами діяльності за період з 1 жовтня по 31 грудня 1997 року не застосовуються.
(пункт 10.2 статті 10 доповнено абзацом другим згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
абзац другий пункту 10.2 статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III)
10.3. Правила податкового обліку встановлюються центральним органом державної податкової служби України.
11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає чинності з 1 жовтня 1997 року.
(пункт 11.1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 27.06.97 р. N 403/97-ВР,
від 16.07.97 р. N 460/97-ВР)
У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктами "г", "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом.
(пункт 11.1 статті 11 доповнено абзацом другим згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 78, N 26, ст. 281, N 34, ст. 356, N 49, ст. 458, N 50, ст. 471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст. 149, N 27, ст. 220; 1995 р., N 44, ст. 318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128, N 31, ст. 147, N 41, ст. ст. 190, 192).
11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону.
Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.
11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;
сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено. Кабінет Міністрів України має право визначити більш довгі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів;
(абзац другий пункту 11.5 статті 11 у
редакції Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III)
у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;
абзац четвертий підпункту 11.5 статті 11 втратив чинність
(пункт 11.5 статті 11 доповнено новим абзацом четвертим
згідно із Законом України від 14.07.99 р. N 934-XIV,
абзац четвертий підпункту 11.5 статті 11 втратив чинність у зв'язку із
закінченням строку дії Закону України від 14.07.99 р. N 934-XIV)
абзац п'ятий підпункту 11.5 статті 11 втратив чинність
(пункт 11.5 статті 11 доповнено новим абзацом п'ятим
згідно із Законом України від 14.07.99 р. N 934-XIV,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - дев'ятий вважати
відповідно абзацами шостим - одинадцятим,
абзац п'ятий підпункту 11.5 статті 11 втратив чинність у зв'язку із
закінченням строку дії Закону України від 14.07.99 р. N 934-XIV,
у зв'язку з цим абзаци шостий - одинадцятий вважати
відповідно абзацами четвертим - дев'ятим)
платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування відповідно до пункту 8.7 статті 8 цього Закону, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань;
(пункт 11.5 статті 11 доповнено новим абзацом четвертим
згідно із Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати
відповідно абзацами п'ятим - дев'ятим)
(абзац шостий пункту 11.5 статті 11 у редакції
Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III,
із змінами, внесеними згідно із Законом України
від 01.06.2000 р. N 1783-III)
обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;
податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, або підприємствами, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, та не мають заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, у якому надається податковий вексель, не підлягають забезпеченню. Довідка щодо відповідності статусу імпортера зазначеним вимогам безоплатно видається органом державної податкової служби за запитом платника податку та поновлюється кожні три календарні місяці. Строки та порядок надання таких довідок встановлюються Кабінетом Міністрів України;
(абзац восьмий пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
від 02.03.2000 р. N 1523-III)
податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій.
(абзац одинадцятий пункту 11.5 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
від 15.10.97 р. N 573/97-ВР,
від 06.05.99 р. N 624-XIV,
в редакції Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 20.12.2001 р. N 2899-III)
11.6. До 1 січня 2000 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з продажу:
(абзац перший пункту 11.6 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.12.98 р. N 368-XIV)
вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів;
електроенергії;
(абзац третій пункту 11.6 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
газу, імпортованого в Україну.
(пункт 11.6 статті 11 доповнено новим абзацом четвертим
згідно із Законом України від 30.12.97 р. N 799/97-ВР,
у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим)
У період з 1 травня 2000 року до 1 січня 2001 року в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку.
(пункт 11.6 статті 11 доповнено абзацом четвертим згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
(абзац п'ятий пункту 11.6 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.12.98 р. N 368-XIV,
в редакції Закону України від 11.05.2000 р. N 1712-III)
11.7. Особи, які згідно з цим Законом підлягають реєстрації як платники податку на додану вартість, зобов'язані здійснити таку реєстрацію та отримати право на виписку податкових накладних до 30 червня 1997 року.
11.8. Юридичні або фізичні особи, що згідно з законодавством зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та повинні були нараховувати податок на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) до набрання чинності цим Законом, здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і податкових зобов'язань виходячи з правил визначення баз оподаткування за нормами цього Закону та балансових показників господарчої діяльності на момент набрання чинності цим Законом. Порядок проведення такого перерахунку та пов'язані з ним форми податкової звітності встановлюються центральним органом державної податкової служби України з урахуванням таких особливостей:
1) балансовий облік результатів зазначеного перерахунку ведеться платниками податку окремо від обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту, що виникли після набрання чинності цим Законом;
2) платники податку, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, зобов'язані провести самостійно повну інвентаризацію товарних залишків, товарів, переданих на умовах комісії (консигнації) та відвантажених, за якими не проведена оплата їх вартості на момент набрання чинності цим Законом, та визначити суму податків на додану вартість, сплачену (нараховану) у зв'язку з придбанням таких товарів, а також суму податку, що підлягає включенню до податкових зобов'язань.
Інформація про наслідки інвентаризації та розрахунок визначених сум податку на додану вартість подається окремо органу державної податкової служби разом з податковою декларацією за перший звітний період.
Визначена за наслідками такої інвентаризації сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення. Належна до сплати сума податку за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов'язання в порядку, встановленому абзацом третім підпункту 3 цього пункту.
При цьому щодо товарів, які відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" звільнялися від оподаткування, сума податку на додану вартість, що відноситься на збільшення податкових зобов'язань, визначається виходячи з різниці між ціною продажу та ціною придбання, за винятком лікарських засобів та виробів медичного призначення.
За отриманими, але не оплаченими товарами провадиться окремий розрахунок. Право на податковий кредит за такими товарами виникає у разі списання коштів з рахунку платника в рахунок оплати товарів.
З моменту набрання чинності цим Законом платники податку, які здійснюють зазначені види діяльності, не включають до складу валових витрат виробництва (обігу) суми податків на додану вартість, сплачених під час придбання товарних залишків;
3) платники податку визначають суму податку на додану вартість за відвантаженими товарами (виконаними роботами, наданими послугами), за якими не проведено оплату по їх вартості, за винятком товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", з урахуванням сум перевищення податку, які повинні були враховуватися у разі зменшення платежів в наступних звітних періодах.
Зазначений розрахунок подається платниками податку органу державної податкової служби разом з податковою декларацією за перший звітний період.
Визначена сума податку включається до сум податкових зобов'язань наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999 року, а за наявності від'ємної різниці сума податку зараховується рівними частками у зменшення податкових зобов'язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності цим Законом, до повного її погашення.
Сума податку на додану вартість, нарахована на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг), за якими оплата не проведена до 1 січня 1999 року, включається до складу податкових зобов'язань першого звітного періоду 1999 року;
4) сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) платниками податку у складі ціни основних фондів, які придбані (виготовлені) та не введені в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, включається до суми податкового кредиту наступних податкових періодів, на які припадає дата введення в експлуатацію таких основних фондів.
При цьому суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з добудовою (введенням в експлуатацію) таких основних фондів після набрання чинності цим Законом, відносяться до складу податкового кредиту платника податку у загальному порядку.
Сума податку на додану вартість за основними фондами, які не введені в експлуатацію до 1 січня 1999 року, до складу податкового кредиту не включається і відноситься до вартості таких основних фондів з метою їх амортизації.
(підпункти 2 - 6 пункту 11.8 статті 11 замінено
підпунктами 2 - 4 згідно із
Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР)
11.9. До приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".
(пункт 11.9 в редакції Закону України
від 15.10.97 р. N 573/97-ВР)
До повного виконання договорів у такому ж порядку здійснюється оподаткування податками (зборами), базою оподаткування яких є митна вартість товарів усіх товарних груп готової продукції, виробленої з давальницької сировини резидента, яка повертається (ввозиться) на митну територію України, за умови, що за договорами з переробки сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 року, або якщо така давальницька сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України до 1 жовтня 1997 року.
(пункт 11.9 статті 11 доповнено абзацом другим згідно із
Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР,
абзац другий пункту 11.9 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV)
11.10. Норми Закону України "Про надання пільг щодо обкладання податком на додану вартість продукції (робіт, послуг), що виробляється за контрактом N 1346/38", прийнятого 17 січня 1997 року, діють протягом строків виконання цього контракту.
11.11. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з продажу таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.
При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.
Терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення:
- послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла - послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок;
- касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).
(пункт 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
від 19.11.97 р. N 644/97-ВР,
від 30.12.97 р. N 794/97-ВР,
від 02.06.99 р. N 714-XIV,
від 15.07.99 р. N 946-XIV,
у редакції Закону України
від 11.07.2001 р. N 2649-III)
11.12. Встановити, що оподаткування підприємств - суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" здійснюється згідно із Законом України "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш".
Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Яворів" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Яворів" та вивезення (пересилання) з території спеціальної економічної зони "Яворів" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Яворів".
(пункт 11.12. статті 11 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 15.01.99 р. N 403-XIV)
Встановити, що на період функціонування спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець".
(пункт 11.12. статті 11 доповнено абзацом третім
згідно із Законом України від 18.03.99 р. N 515-XIV)
Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Славутич" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Славутич" суб'єктами спеціальної економічної зони "Славутич" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Славутич".
(пункт 11.12 доповнено абзацом четвертим
згідно із Законом України від 03.06.99 р. N 722-XIV)
Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на території пріоритетного розвитку товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом п'ятим
згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 971-XIV)
Установити, що на період функціонування спеціальних економічних зон "Азов" і "Донецьк" та дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 973-XIV)
Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на території пріоритетного розвитку товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом сьомим
згідно із Законом України від 03.12.99 р. N 1278-XIV)
Установити, що на період проведення економічного експерименту щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених статтею 7 Закону України "Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом восьмим
згідно із Законом України від 13.01.2000 р. N 1375-XIV)
Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Рені" оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної економічної зони "Рені" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Рені".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом дев'ятим
згідно із Законом України від 23.03.2000 р. N 1606-III)
Установити, що на період функціонування спеціальної (вільної) економічної зони "Порто-франко", створеної на території Одеського морського торговельного порту, оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію спеціальної (вільної) економічної зони "Порто-франко" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом десятим
згідно із Законом України від 23.03.2000 р. N 1608-III)
Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію міста Харкова товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 11.05.2000 р. N 1715-III)
Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів", "Вуглемаш", "Інститут технічної теплофізики", "Київська політехніка", "Інтелектуальні інформаційні технології", "Укрінфотех" податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків".
(пункт 11.12. статті 11 доповнено абзацом дванадцятим
згідно із Законом України від 01.06.2000 р. N 1749-III,
абзац дванадцятий пункту 11.12 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.10.2001 р. N 2744-III,
у редакції Закону України
від 07.03.2002 р. N 3118-III)
На період дії угоди про розподіл продукції податок на додану вартість сплачується з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом тринадцятим
згідно із Законом України від 08.06.2000 р. N 1807-III)
Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та функціонування спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на території пріоритетного розвитку та територію спеціальної економічної зони "Порт Крим" товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2199-III)
Установити, що на період функціонування спеціальної економічної зони "Миколаїв" оподаткування операцій із ввезення (пересилання) товарів та інших предметів з-за меж митної території України і вивезення товарів та інших предметів з митної території України на територію спеціальної економічної зони "Миколаїв" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом п'ятнадцятим
згідно із Законом України від 22.03.2001 р. N 2323-III)
Установити, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на територію пріоритетного розвитку товарів та інших предметів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом шістнадцятим
згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2355-III)
Встановити, що сплата податку на додану вартість платниками податку - суб'єктами інноваційної діяльності здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про інноваційну діяльність".
(пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом сімнадцятим
згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 40-IV)
(дію абзацу сімнадцятого підпункту 11.12 статті 11 зупинено на 2003 рік у зв'язку із зупиненням дії пункту 3 розділу VII Закону України від 4 липня 2002 року N 40-IV згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV)
11.13. Встановити до 1 січня 1999 року такий порядок сплати податку на додану вартість:
за операціями з продажу газу, видобутого в Україні, об'єктом оподаткування є операції з продажу газопостачальниками безпосередньо споживачам (крім продажу газу населенню та бюджетним організаціям) та будь-які операції з продажу газу газодобувними підприємствами України. Продаж газу населенню та бюджетним організаціям здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
(абзац другий пункту 11.13 статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 30.12.97 р. N 799/97-ВР)
11.14. У разі використання платниками податку на додану вартість при розрахунках із споживачами електронних контрольно-касових апаратів касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку на додану вартість, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість встановлює Кабінет Міністрів України.
(пункт 11.14 статті 11 в редакції
Закону України від 19.03.99 р. N 522-XIV)
11.15. Встановити, що до 1 січня 2004 року зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість за операціями з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
(пункт 11.15 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 24.12.98 р. N 362-XIV,
від 20.10.99 р. N 1172-XIV,
від 07.12.2000 р. N 2133-III,
від 20.12.2001 р. N 2905-III,
від 26.12.2002 р. N 380-IV)
11.16. Встановити, що до 1 січня 2002 року звільняються від оподаткування в порядку, передбаченому пунктом 5.1 статті 5 цього Закону, операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств - виробників сільськогосподарської продукції:
фізичним особам - власникам земельних паїв, внесених до таких підприємств, у вигляді компенсації вартості користування такими паями таким підприємством, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць строку такого користування;
фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством - виробником сільськогосподарської продукції, відповідно до фактично відпрацьованого часу, але не більш як 70 гривень у розрахунку на повний календарний місяць.
У разі коли законодавством з питань оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється інша сума неоподатковуваного мінімуму доходів з метою застосування положень цього пункту визначається така інша сума.
(статтю 11 доповнено новими пунктами 11.11 - 11.16
згідно із Законом України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР,
у зв'язку з цим пункт 11.11
вважати відповідно пунктом 11.17)
11.17. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування Закону України "Про податок на додану вартість" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають з цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти.
11.18. Тимчасово до 1 січня 2008 року звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" товарів (у тому числі машинокомплектів), які використовуються для будівництва та виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них. Перелік таких товарів (включаючи машинокомплекти) з визначенням кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України;
(абзац перший пункту 11.18 статті 11 у редакції
Закону України від 15.11.2001 р. N 2779-III)
У разі порушення цільового використання зазначених товарів (включаючи машинокомплекти) платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів (включаючи машинокомплекти), а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання та за період від дати ввезення таких товарів (включаючи машинокомплекти) до дати збільшення податкових зобов'язань.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.18 згідно із
Законом України від 19.09.97 р. N 535/97-ВР)
11.19. До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них власного виробництва резидентів, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні". Ці виробники-резиденти зобов'язані мати затверджену Кабінетом Міністрів України інвестиційну програму.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.19 згідно із
Законом України від 19.09.97 р. N 535/97-ВР,
пункт 11.19 статті 11 у редакції Закону
України від 15.11.2001 р. N 2779-III)
11.20. До 1 січня 2004 року у випадках, коли платник податку здійснює операції з продажу особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.20 згідно із
Законом України від 19.11.97 р. N 644/97-ВР,
пункт 11.20 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.05.99 р. N 645-XIV)
11.21. До 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.21 згідно із
Законом України від 23.12.97 р. N 770/97-ВР,
пункт 11.21 статті 11 в редакції
Закону України від 18.02.99 р. N 442-XIV)
11.22. Пункт 11.22 статті 11 виключено
(статтю 11 доповнено пунктом 11.22 згідно із
Законом України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР,
пункт 11.22 статті 11 виключено згідно із
Законом України від 03.12.99 р. N 1274-XIV)
11.23. На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняються від оподаткування операції, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич, з:
- ввезення (пересилання) на митну територію та закупівлі на митній території України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);
- виконання робіт та надання послуг, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги.
У разі порушення цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та надання послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та надання послуг, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення таких товарів або виконання робіт і надання послуг до дати збільшення податкових зобов'язань.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.23 згідно
із Законом України від 11.12.98 р. N 309-XIV),
11.24. Пункт 11.24 виключено
(статтю 11 доповнено пунктом 11.24 згідно
із Законом України від 11.12.98 р. N 309-XIV,
пункт 11.24 статті 11 виключено згідно із
Законом України від 03.06.99 р. N 722-XIV)
11.24. Пункт 11.24 статті 11 виключено
(статтю 11 доповнено пунктом 11.24 згідно
із Законом України від 07.07.99 р. N 854-XIV,
пункт 11.24 статті 11 виключено згідно із
Законом України від 02.03.2000 р. N 1523-III)
11.25. Тимчасово, до 1 січня 2001 року, за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єктами підприємницької діяльності, які не перейшли на визначення дати виникнення податкових зобов'язань на умовах, встановлених для виконання контрактів, визнаних довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку як оплата товарів (робіт, послуг). Відповідно у замовника підрядних будівельних робіт датою виникнення права на податковий кредит за операціями з отримання результатів підрядних будівельних робіт є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку як оплата цих робіт.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.25 згідно
із Законом України від 14.07.99 р. N 943-XIV)
11.26. У період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року для підприємств суднобудівної промисловості, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання (далі - товарів), що використовуються для будівництва суден (крім підакцизних), якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників суден, визначеним умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками діяльності у податковий період, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до законодавства.
У зазначений період:
операції з продажу продукції, що вироблена зазначеними підприємствами суднобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою;
проектно-конструкторські роботи, які виконуються вітчизняними розробниками за контрактами зазначених підприємств суднобудівної промисловості на будівництво суден, звільняються від оподаткування.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.26 згідно із
Законом України від 18.11.99 р. N 1242-XIV)
11.27. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з продажу космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів, наземних сегментів космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, що вироблені суб'єктами космічної діяльності.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.27 згідно із
Законом України від 16.03.2000 р. N 1559-III)
11.28. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення суб'єктами космічної діяльності на митну територію України товарів, які використовуються для виробництва космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), якщо такі товари не виготовляються на території України.
Порядок і обсяги ввезення зазначених товарів, а також перелік таких товарів (крім підакцизних) з визначенням їх кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів та перелік підприємств (організацій), які ввозять ці товари, визначаються Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення таких товарів до дати збільшення податкових зобов'язань.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.28 згідно із
Законом України від 16.03.2000 р. N 1559-III)
11.29. До 1 січня 2004 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
(абзац перший пункту 11.29 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 18.01.2001 р. N 2233-III)
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.29 згідно із
Законом України від 13.07.2000 р. N 1874-III)
11.30. До 1 січня 2010 року звільняються від оподаткування: операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (крім підакцизних), які використовуються для розширення виробництва та виробничої діяльності підприємств з виготовлення боєприпасів, їх елементів, та виробів спецхімії. Обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України; операції з продажу боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії за державними замовленнями та роботи, послуги і операції з матеріалами, одержаними внаслідок утилізації боєприпасів та виробів спецхімії, термін зберігання яких закінчився.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.30 згідно із
Законом України від 21.09.2000 р. N 1991-III)
11.31. У період з 1 січня 2001 року до 1 січня 2006 року звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання (далі - товари), крім підакцизних, що використовуються для виробництва броньованих бойових машин, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають вимогам замовників броньованих бойових машин, визначеним умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками діяльності у податковий період, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до закону.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.31 згідно із
Законом України від 11.01.2001 р. N 2211-III)
11.32. У період з 1 січня 2001 року до 1 січня 2006 року операції з продажу товарів (робіт, послуг), що використовуються підприємствами концерну "Бронетехніка України" - виконавцями державного оборонного замовлення та міжнародних контрактів для виготовлення та модернізації броньованих бойових машин, а також з продажу броньованих бойових машин і комплектуючих виробів до них, які реалізуються державному замовнику або замовнику за міжнародним контрактом, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Перелік підприємств концерну "Бронетехніка України", які беруть участь у виготовленні продукції (робіт, послуг) за державним оборонним замовленням та міжнародними контрактами для виробництва та модернізації броньованих бойових машин, номенклатура і обсяги товарів, на які поширюється дія абзаців першого, другого цього пункту, затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.
Операції з виконання проектно-конструкторських робіт вітчизняними розробниками за контрактами зазначених підприємств концерну "Бронетехніка України" на реалізацію броньованих бойових машин звільняються від оподаткування.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.32 згідно із
Законом України від 11.01.2001 р. N 2211-III)
11.33. Тимчасово до 1 січня 2003 року звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом "о" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
(статтю 11 доповнено пунктом 11.33 згідно із
Законом України від 17.05.2001 р. N 2410-III)
11.34. У період з 1 січня 2002 року до 1 січня 2007 року для підприємств літакобудівної промисловості, визначених статтею 2 Закону України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні", звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, комплектуючих виробів і обладнання (далі - товарів), крім підакцизних, що використовуються для потреб розробки, виробництва авіаційної техніки та надання послуг, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають міжнародним класифікаційним вимогам чи вимогам замовників продукції (послуг), визначених умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до законодавства.
У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), яка вироблена зазначеними підприємствами літакобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.34 згідно із
Законом України від 12.07.2001 р. N 2660-III)
11.35. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету заготівельними підприємствами за операції з продажу ними окремих видів відходів як вторинної сировини за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, залишається у розпорядженні цих підприємств і використовується ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.35 згідно із
Законом України від 07.03.2002 р. N 3073-III)
11.36. Пільги з цього податку, встановлені для платників, які знаходяться на території вільних та інших спеціальних зон, режим оподаткування яких відрізняється від загального, надаються з урахуванням того, що цей режим не поширюється на операції з продажу підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів.
(статтю 11 доповнено пунктом 11.36 згідно із
Законом України від 24.12.2002 р. N 346-IV)
Президент України
Л. КУЧМА
м. Київ
3 квітня 1997 року
N 168/97-ВР